Від цієї хвороби ще ліків
не придумали і навряд чи
зможуть. Бо кохання – то
хвороба, але для когось
смертельна, яка може
вбити, а для когось – яка
проходить і загартовує.
Хвороби бувають
різними: хтось хворіє
вітрянкою, хтось –
шизофренією, хтось –
грипом. А хтось,
наприклад я, хворіє
людиною. Симптоми
відчуваються не відразу,
вони показують свій
характер через деякий
час: через тиждень,
місяць – у всіх по різному,
це все залежить від стадії
хвороби.
Симптоми також бувають
різними, але
найрозповсюдженішими
симптомами є такі, як: ти
не можеш без людини
довгий час
(прив’язаність), ти мрієш
про майбутнє з нею, коли
ви поряд – час біжить
дуже швидко. Така
хвороба на багато гірша,
ніж будь – яка інша… Бо
це душевна хвороба,
лікується вона набагато
довше і не завжди
виліковується…
Добре, коли це взаємно,
бо коли нема взаємності -
ви приречені на
психологічну смерть, а
інколи – і на фізичну… А
це страшно. Я мрію і хочу,
щоб на цю хворобу
хворіли тільки удвох, або
добивались цього… Бо
хворіти удвох – це
найпрекрасніше, що
може бути. Якщо вам
пощастило і ви хворієте
двоє, не поспішайте
лікуватись,
насолоджуйтесь…
А тим, кому не
поталанило – не падайте
духом, добивайтесь
взаємності, а якщо це
вийшло, тоді
задумайтесь: можливо та
людина не достойна вас,
вашого кохання, не варта
того, щоб хворіти разом
із вами.
Але, певно, варто
добиватись взаємності,
бо хто її не добився –
можливо і не вартий її?..
взаємність - це взагалі гарна річ
