Як добре,що ти не торкався її тіла,
Її безмежно звабливих вуст,
бо ж їй до тебе немає діла,
Вона замовила тобі сорокауст!
Бо ти для неї тільки випадковість,
І їй вже не болить твоя відсутність...
У кожного свої уявлення про совість,
Вона йде з осені у весняну розкутість
А ти лишайся,там де був:
шукай в потемках власну душу,
Твоя вина,що вчасно не відчув,
Як її флот покинув твою сушу!
І попри все вона буде світлом
твоїх недоспаних ночей,
Солодким ніжним пустоцвітом,
Сонцями в глибині грудей!
*Сорокауст-традиція сорокаденного поминання в православній церкві.Здійснюється як під час богослужінь такі в приватному порядку.
Існує також особливий сорокауст,котрий читається за здоров*я.
Різко про "ріжуче" 
як є
чуттєво 
