Мені нічого тобі дати, окрім своєї ніжності,
Схожої на літню ніч і мою тиху колискову,
На доторк хвиль, обійми і ті вічні цінності,
Що роблять це життя реальним та казковим.
Мені нічого тобі дати, окрім свого слова,
Схожого на птаха в небі і мій весняний вітер,
На міцність каменя, на сонце, а воно - основа,
Що для всіх людей – для нас з тобою світить.
Мені нічого тобі дати, окрім свого серця,
Схожого на вогник Ельма і твою далеку зірку,
На іскру із багаття, сяйво дня, що так дається,
Не просить плати за любов та поетичну збірку.
Мені нічого тобі дати, окрім самої себе,
Схожої на лісову істоту і на мої осінні вірші,
На теплу річку, крила, рожево-золотаве небо,
Що, сподіваюсь, тебе робить щасливішим...