Краю мій хмарний і ніжний
Теплу думку я в грудях ношу
Що коли сніг розсиплеться білий
Я по ньому пройдусь по селу
Наші долі прикуті назавжди
Невже ти не зустрінеш мене
Невже дома черешня гіллями
І на зустріч мені не махне
Як колись на прощання дорогу
Що й не знаєш востаннє чи ні
Відлетіли із гнізд того ж дому
Наді мною ключем журавлі
Відтоді лиш вони мені браття
Хоч на жаль серце птаха пусте
Хмарне й ніжне моє Закарпаття
Невже гори забули мене
Ворочлива дорога і тиха
Та у мить коли гірко було
Мені марилась дивна картина
Як по снігу вертався в село
Ось чому я люблю мою долю
І від чого в вогні я тону
Бо залишусь прикутим з тобою
Якщо навіть і десь тут помру
