Я вірю в тебе ,як гарнізон фортеці,
(здавалося б приреченої на поразку),
до остонього вірить у можливість утримання довіреної йому твердині.
Я вірю у тебе ,як сигаретний дим вірить у нікотин,
як Миргород вірить у мир,
як купальські вінки вірять у те,
що рано чи пізно дістануться берега.
Ти шалена,бурштиново-світла,
міднотіла- впевнена і вміла!
Я вірю у тебе,як море вірить в припливи,
Як океани вірять в злісний шторм.
Як смертні вірять у можливість дива,
Незважаючи на гіркоту судом!