Про гадає кожен з нас?
Коли лиха година наступає.
Коли запал в душі погас,
І вдома ніхто не чекає.
Коли усі твої шаги,
Невпинно час стирає.
Коли немає сил іти,
Але тебе щось піднімає.
Коли ти бачиш милі очі,
Які ведеш ти у садок.
Коли просинаєшся серед ночі,
Щоб сказати "Надобраніч синок".
Коли ти любиш до нестями,
Її усмішку й дотик рук.
Коли невпинно днями,
Серця ловиш її стук.
Коли ти мамі дариш квіти,
І обнімаєш із слізьми її.
Коли не може так ніхто зігріти,
Як погляд мами,навіть в сні.
Коли сестра малює,
Щоб зробити подарок тобі.
Коли навіть дрібничку подарує,
А тобі приємна увага її.
Коли із татом на футболі,
Себе щасливим відчуваєш.
Коли байдуже, що там на полі,
Бо поваги ти його шукаєш.
Коли буває байдуже на все,
І на любов і друзів всіх начхати.
Коли тебе течія несе,
І на порогах буде розбивати.
Коли просто опустились руки,
І ти на землю падаєш в знемозі.
Коли тебе убили муки,
А ти все грієся попри всі морози.
Коли любов убила душу,
І сатана передає привіт.
Коли говориш "Мушу",
Та останній виконуєш політ.
Коли приходить лихо,
Забуваєм добрії моменти.
Коли здаємося так тихо,
Хоча в руках від щастя всі фрагменти.
