Всі сторінки життя роману,
Мов старе, німе кіно...
Свою історію як драму -
Перепишу, все одно...
І добігає вже час, фіналу,
Стомлені актори від гри...
Щастя не має оригіналу,
Так мені повіли з гори...
І переписаний весь роман,
Все таж сумна, історія...
Де щастя мить, лише обман -
Хибна завжди траекторія...
На біло знову сторінки життя,
Від сліз, вже плями на папері...
Мій герой, не чекає каяття,
Впустивши, осінь в свої двері...
