Працює селище немов раби,
Клепаючи для когось гофротару,
Платню отримує у сажі з хмари,
Що валить із фабричної труби.
Найвигідніший бізнес, це – гроби,
У селищі, де роблять руберойд, –
Бо скільки тут протягне людоноїд,
Зважаючи на викиди з труби...
* * *
Душа ридає у тяжкій недолі,
Оплакуючи біженку-сім'ю,
Принижену злиденністю рідню
І всю країну у війні і болі.
