Світ малювава потвор на мой стіні.
Світло ж сміялося з карикатур,
А Темрява здирала "лиця",
Пітьмі показуючи, як трофеї, їх обличчя.
Світло водило пальцями по спині,
Пітьма цілувала недогарки тих скульптур,
Що творив Світ з моїх видінь у синім,
Як Темрява глибокім, небосхилі зір.
Пітьма впала в Небо, спускаючись з Землі.
Світ тримав її важкі повіки,
А Темрява вбирала барви моїх снів,
Які не знайшли Світла кольорів.
Світ стирав потвор на моїй стіні.
Пітьма тонула в Темряві.
Світло, незнайшовший виходів,
Заграло барвами Світів.
