Стоїш над прірвою сумний,
В думках гортаєш днів минуле.
Здається, світ вже не такий,
Всі радощі в житті поснули.
Не бачиш сенсу для життя,
Холоне серце в мокрій зливі,
Зробивши крок у небуття,
Гадаєш, будуть всі щасливі?
Не будуть. Ні. Подумай сам,
Про тих, кому ти небайдужий.
Життя одне дається нам,
Складне воно, а ти, подужай.
Із боєм йди, долай вершини,
Зійшов з шляху – іди новим.
Нема ціннішої перлини,
Ніж «дихати» життям своїм.
