А ТИ ЗНАЄШ, ЗА ВІКНОМ ОСІНЬ...
ТА РАДОСТІ ЇЙ НЕМАЄ,
ХТОСЬ ДО КОГОСЬ ІДЕ У ГОСТІ,
А МЕНЕ ЦЯ ОСІНЬ - ВБИВАЄ.
ТИХО ПАДАЄ ЛИСТЯ ПОЖОВКЛЕ,
НАЙСТРІЙ СІРИЙ, НЕМАЄ РАДОСТІ,
ЩЕ НЕ ХОЛОДНО, ПОВІТРЯ ТЕПЛЕ,
Я НЕ МОЖУ ПОЗБУТИСЬ СЛАБКОСТІ.
ТІЛЬКИ СИЛА В ТОМУ, ЩО МОЖУ ПИСАТИ,
ТА НЕЗНАЮ ЧИ ХТОСЬ ПРОЧИТАЄ.
Я НЕ ВМІЮ НА ПЕРЕД ГАДАТИ,
І НАЗАД ВЖЕ ЧАС НЕ ВЕРТАЄ.
ТОПЧУТЬ ЛИСТЯ СУМНІ ПЕРЕХОЖІ.
ТЕПЛІ ПАЛЬТА І РУКАВИЦІ,
ТА НЕ БІЙТЕСЬ ЗМЕРЗНУТИ В РУКИ,
КРАЩЕ ДУШУ І СЕРЦЕ ЗІГРІЙТЕ...
