Під шкіру ковзнув твій голос
наче, сизий птах прорізає небо
викреслює дзьобом маленьке коло
і нас у ньому.
І вийти з кола
означає програти.
Та, поки в нас
немає потреби.
Адже, життя за колом
нудне і сіре.
Але, тільки не тут...
Так, багато світла в променях сонця
дивно, що ми не бачили цього раніше.
Наче, життя до цієї миті - не правда
насправді, ж сон це.
Та, що тоді життя без конкретної людини?
Що може бути страшніше?
Напевно, тільки те, що вас не існувало зовсім
саме для цієї миті...
Для цього життя...
Для цієї любові...
Один для одного...