Несповідимі шляхи Бога
Той марнував своє життя,
А інший мріяв про свободу,
Себе не знавши до пуття .
І лиш Господній поцілунок,
Когось вихоплює між нас,
Прокляття, кара, подарунок,
Спокута доля без прикрас.
Коли побачив вперше світло,
Для нього вперше заспівав,
Бриніло подихом повітря,
З тих пір твій голос не вгавав
Співець оспіваний співцями,
Орфея вічний вірний друг,
Відкрита навстіж серця брама,
Любов’ю святить все навкруг.
Гармонії прекрасні знаки
Закарбували на віки,
Твоїх пісень дозрілі злаки,
Тепер… ти вирішив піти
Засіла в серці тяжка туга,
Та варто лиш напружить слух,
Зникає тлінності облуда,
Твій голос з нами й музи дух.
