Чомусь ніхто не вірить в результат
Вже без надії, що можна щось зробити
Не буду я коритися під їх диктат
Нехай самі щось спробують створити
Не розуміють, чому вже так?
Та звідки в мене цей запал
І не спіймати їм мене на сумління гак
Пройду усе і буде це вже мій фінал
Я посміюсь над їхніми "Не вийде"
Кричатимуть у слід "Це все дарма"
Настане час і щастя саме прийде
І вся гнила журба залишиться сама
І як завжди подякую за віру,
Що помогли ламаючи шляхи
А я весь час кохав лиш тільки Іру
І як літають бачив, наші з нею там птахи
Та це була одна війна на два фронти
Там де кохання боролося з катами
Одного корабля ми два борти
Де парус наш поставлений серцями
