|
Є така притча: коли учень запитав учителя - "скільки ще чекати змін"?, на що, учитель відповів - "якщо чекати, то довго".
Для історії Росії, у часі, Путін певна межа погрішності, через пару століть ніхто не згадає про його правління, єдине, що за цю "погрішність", розпад - доведеться довго розплачуватися його нащадкам.
Як у період розпаду Римської Імперії, замість того, щоб займатися збереженням державності, в імперській Росії, влада намагається вести війни з колишніми феодальними провінціями, а безцеремонні, продажні олігархічні клани стелять під ноги агресорові цілі регіони України.
І якщо, говорити про олігархічну Україну, то попередні – усі (!), та сьогоднішня влада, яку, чомусь називають "українською елітою" - (цирк!), не претендує потрапити на сторінки історії: ні гетьманами, ні церковними старостами, ні сільськими писарями.
"Смотрящу", корупційну владу, ніколи не вписували у сторінки історії держави - цю злоякісну пухлину, та ж "еліта", по-міщанськи зберігала, леліяла у себе в особняках, віллах, привласнюючи самі-собі, і "їм", безглузді регалії, титули могутнього масонства.
Що залишиться загального в історії України і Росії, незмінно, пам'ять про війну двох слов'янських народів за незалежність і свободу. Залишиться, схорониться не зломлена Українська Нація, яка розбудить сплячого нікчемного сусіда від імперського рабства, своїм прикладом допоможе змісти олігархічну тиранію Кремля. І це буде скоро, в найближче десятиліття український народ очистить свою Батьківщину від опричників Диявола, а в Росії почнеться новий етап очищення від усіх гріхів прокомуністичної влади, починаючи від Сталінських репресій до тиранії Путіна. Дуже скоро, до осені, в українську владу прийдуть інші, молоді, незалежні технократи і почнуть проводити реформи на благо свого народу. (Наївно?!!!) Так от, щоб залишитися в історії України, а не бути провінцією, придатком Кремля, українському народу пора вже навчитися Обирати, не продаючись тим же олігархічних кланам (як це було, нещодавно, у Кривому Розі) за принизліви подачки, продавати майбутнє своїх дітей, онуків в довічне рабство.
Юрій СЛАЩОВ©04 квітня 2016
ID:
656713
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.04.2016 19:31:52
© дата внесення змiн: 02.04.2016 20:02:01
автор: Юрий СЛАЩЕВ
Вкажіть причину вашої скарги
|
