Немає нічого гіршого, як не відчути на губах смак справжнього кохання, як не відчути на тілі усю його силу і слабкість.
Адже у цьому заключається увесь сенс існування.Зопалу ми наговорим слова,
Розбіжимося куди і хто зна,
Мов електричок шалений потік.
Я захмеліти в тобі ще не зміг.
Я ще до тебе, без тебе не звик,
Викину знову розмови в смітник,
Втримаю й швидко забуду нове.
Я так чекаю, коли хтось прийде.
Тільки причина, що я не із тих,
Хто у собі закарбує твій крик.
Ще один мінус – ти зовсім не та,
Море моє нерозпите з вина...
Більше немає такої потреби,
В тому коханні, що прийде до тебе,
Нас поломає до стану "забути",
Гірше тортур і сильніше отрути.
Тільки причина, що я не із тих,
Хто покохати по-справжньому зміг.