Прокинувся я серед ночі,
Немов реальний був той сон…
У грудях серце знов тріпоче,
З твоїм щоб битись в унісон.
Той сон що ми з тобою разом,
Ми одне ціле, ми - сім’я,
Збагнути зміг я не одразу
Як сильно того хочу я.
Ті дотики, ті поцілунки
Такі реальні і ясні
Як наяву ввісні відчув я
Такий момент той радісний.
Якось наснивсь білявий хлопчик,
Сидів у мене на руках.
Його спитав « До мами хочеш ?»
Твоє ім’я було в думках.
Прокинувся вночі від жаху,
Що все пропало в одну мить.
Реальність все єдиним махом,
Забрала і не зупинить…
Так хочеться в зелені очі
Поглянути, втопитись в них
Душа летить, прилинуть хоче
В полон до ніжних рук твоїх.
Із посмішкою пригадаю
Ті дні що разом провели
Щасливими я їх вважаю
Барвами будні сповнили.
Тебе я втратити не хочу
Бо таку іншу не знайти…
Тож прокидатимусь щоночі
Допоки в серці будеш ти.
