Не йди за мною, якщо тобі не болить.
Не йди за мною, якщо твої сірники
не запалюють твій серцевий тротил,
а лиш підкурюють твої цигарки.
і не більше. Не йди. Просто не йди,
якщо тобі того не кажуть зорі о шостій.
Якщо твої рвані, помеклі світи
не кличуть тебе жмакати простір,
у якому ти вже в двадцять сьоме за ніч
прокидаєшся, і терпиш колючий біль
за живих і святкуючих ворогів,
за загиблих у справедливім бою братів,
не йди.
Не йди за мною, якщо ти не борець.
Сядь, почекай своє таксі чи коней.
Не йди за мною, якщо твій силіконовий терпець
Не рвавсь через біль розбитих війною сімей.
Не йди. Краще і далі тягай вишиванку,
Молись на правдиве своє ТБ,
Не вставай. Молись комусь у неділю зранку.
Не йди за мною, а то ще путіннападе.
Не йди за мною. НЕ ЙДИ ЗА МНОЮ!
Тобі простять твоє мовчання псяче
Борці, які за щастя й твою волю
кладуть своє життя.
Вони тобі, звісно ж, усе пробачать...
Сподобався запальний настрій вашого вірша!Гарно написано Але ж слова "простінь" в суч.укр.мові не існує, є простирадло чи простиня. Може, краще замінити на простір, як гадаєте?
Олька Оленька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00