Мені дав Бог творити мемуари...
То – спогади мої… про се, про те.
Хоч не нажив збережень, авуарів,
Та в вічі сніговій уже мете…
Вже в шибу мокро барабанить осінь,
Зриває вітер одинокий лист…
Та серце жаско так благає, просить:
Хоч подумки у долю повернись!..
Було ж бо нам так затишно, зі Спасом:
Буяла пристрасть і бевзіла млость -
Котилось колесо рожевим часом,
Де долі тій крутитись довелось.
Була суєтність, та були й напої,
Від хмелю в щасті шаленіла п’янь…
Все ж не впилися милістю такою
Уярмлені жагою Інь і Янь.
Мені дав Бог свого дожити віку
Без хворості, нестатків і страждань,
Дісталося усе ж й такого квіту –
Не без сльози,
ганьби,
розчарувань…
Тож хочеться уже лазурі неба,
Міцного миру – зовні і в собі…
Почну я, певно, це робити з себе,
Заки́ не впав в розгнузданій гульбі.
…Мені дав Бог все те, чого й не вартий,
Йому ж я шлю од щирості любов,
В житті своєму ставлю я на карту
Життєвий звіт – сповідний часослов...
03.06.2016
Трепетна...ніжна з глибоким життєвим і філософським змістом поезія...людина приходить у цей світ,щоб нести добро і тепло та стати щасливою...правильно живете,якщо вдалося пізнати смак щастя та чогось досягти...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за трактовку! цЕ ЯКРАЗ ЯІХОТІВ СКАЗАТИ СВОЇМ ЕКСПРОМТНИМ ВІРШОВАНИМ ТРАКТАТОМ!
Гарний у вас, Олексо,ЧАСОСЛОВ! Хоч і не люблю я мемуари,чомусь мені здається, що вони потопають у брехні; та це не про ваші. Ваш часослов достойний уваги, і я прочитала його з задоволенням, дякую!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я б не сказав, пані Валентино, що Ваше твердження має під собою реальний смисл. Брехня пишеться на замовлення і за грощі. Та в більшості своїй спогади пишуться безпристрасно. Тут же слово МЕМУАРИ - як образ: ознака людини, якій вже за віком годиться підводити підсумки... Дякую!
Ох любиш ти, друже, завернути, а для красного слівця - навіть замутити... Ще раз перечитай останній куплет і, слідуючи тим своїм деклараціям (до речі дуже пристойним), викинь ту п*янь (а заодно й інь та янь), а то Всевишній може і переглянути свою позицію...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
багато хочеш, друже, лине за один сполучннк "й", тим бідьщ, сумнівного походження! Тут же ситуція дещо інша: ота п*янь від щастя саме Інб і Янь, яких бог сам і запровадив. Так що заспокойся, праведнику!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може трохи звучить це самовпевнено, але це так, причому, кожному воздажться саме за діяння його! І Вам, чарівна Надійко, теж! Так що не обіжайтеся - тут і про Вас йдеться! Адже вірш - узагальнення, лише сказано від РНОЩОЇ ОСОБИ!