Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вишневецька: Десять маленьких ушей… - ВІРШ

logo
Любов Вишневецька: Десять маленьких ушей… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Десять маленьких ушей…

Любов Вишневецька :: Десять маленьких ушей…
Бывалый охотник собрался в дорогу…
Почистил ружье… Приготовил мешок.
И сердце спокойное… Нет в нем тревоги.
Душа не заметит свой новый грешок.

А в поле раздольном под старой корягой
Зайчиха кормила своих малышей…
Четыре дочурки и сын… радость мамы…
Прильнувших к теплу ее… десять ушей.

Им в норке родимой так было уютно!
И с мамой не страшно… И вдоволь еды…
Счастливое детство плыло беззаботно…
И не предвещало тем детям беды.

Вдруг выстрелом страшным… совсем недалеко…
На счастье надежда разбита была!..
Охотник… бездушный да с сердцем жестоким…
Закрыл собой небо… Он будто скала!

Как птица… взлетела зайчиха с испугу!..
Чтоб в сторону взгляд человек тот отвел…
Чтоб детки от смерти смогли по округе
бежать врассыпную… - Есть горю предел?! 

Прижались зайчата друг к другу… Бедняги…
От страха забыли… что нужно бежать!
Огромный сапог наступил на корягу…
Детей не заметил… Увидел лишь мать.

Он пулю вдогонку послал за зайчихой!..
Конечно попал!.. Хотя… мог не попасть…
И с раной кровавою… мать еще лихо…
Пыталась бежать… чтобы дальше упасть!

- Большая добыча! – с восторгом охотник
Несчастную мать запихнул в свой мешок…
Он не был голодным… Он просто… разбойник!..
Желавший убить хоть кого-то… стрелок...

Под небом огромным… вдруг ставшим холодным…
Где звезд больше нет… Только слезы детей…
С глубокою раной… объятые горем…
Дрожали в норе десять малых ушей.

--------------------------------------------------------------

Кто ползет, бежит, летает…
Вы запомните навек – 
Рядом с Вами обитает
Зверь… Зовется – ЧЕ-ЛО-ВЕК.

                                                                   08.06.2016 г.

ID:  671059
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.06.2016 18:08:25
© дата внесення змiн: 06.04.2023 11:09:28
автор: Любов Вишневецька

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ниро Вульф, Шостацька Людмила
Прочитаний усіма відвідувачами (808)
В тому числі авторами сайту (19) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дуже зворушлива історія, a7 майстерно написана. 17 give_rose
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людочко, дуже дякую за Ваше серденько!!!!!!!............
16 16 16 16 16 flo26
 
Ниро Вульф, 09.06.2016 - 08:55
До слёз... 17 17 17 17
Сразу вспоминается *Песнь о собаке* Чуство безмерной боли...

Сергей Есенин
ПЕСНЬ О СОБАКЕ

Утром в ржаном закуте,
Где златятся рогожи в ряд,
Семерых ощенила сука,
Рыжих семерых щенят.
До вечера она их ласкала,
Причесывая языком,
И струился снежок подталый
Под теплым ее животом.
А вечером, когда куры
Обсиживают шесток,
Вышел хозяин хмурый,
Семерых всех поклал в мешок.
По сугробам она бежала,
Поспевая за ним бежать...
И так долго, долго дрожала
Воды незамерзшей гладь.
А когда чуть плелась обратно,
Слизывая пот с боков,
Показался ей месяц над хатой
Одним из ее щенков.
В синюю высь звонко
Глядела она, скуля,
А месяц скользил тонкий
И скрылся за холм в полях.
И глухо, как от подачки,
Когда бросят ей камень в смех,
Покатились глаза собачьи
Золотыми звездами в снег.

17 16 17 16 17
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Инночка, спасибо огромное!!!!!!!!!!!
Очень люблю это стихотворение......... Наверное, из всех существующих, самое любимое.
Помню, как впервые его прочитала - лет в 11 - пла-а-акала.............
А последние две строки - пословица по жизни. 17 17 17
Спасибо..........
16 16 16 16 16 flo26
 
Олекса Удайко, 08.06.2016 - 21:37
Цілком прозора алегорія, Любаню! apple give_rose friends friends
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олексонько!.........
Ду-у-уже рада тобі!!!!!!!!!!!!
16 16 16 16 16 flo26
 
Владимир Зозуля, 08.06.2016 - 20:03
И кружилась птичка Божья,
И кидал ей крошки в снег
Незаевшийся прохожий,
Тоже Божий человек.
-
У него очки, как окна,
За которыми тепло.
У него нога промокла
И на сердце тяжело.
-
И, кусая от кусочка,
Птичка думала: Бог весть.
Может, маленькая дочка
У него в деревне есть.
-
И живёт она, как птичка,
И не знает ничего.
Вьётся по ветру косичка
Дочки маленькой его.
-
Потому он птичек кормит
И кидает крошки в снег.
– Плачешь?
– Плачу.
– Помнишь?
– Помню.
– Помни, Божий человек.
прочитал Ваш стих, Люба, и захотелось разбавить Вашу боль стихотворением Евгения Чепурных, я всегда читаю его когда на душе становится тошно.
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володя, спасибо..............
friends flo36
 
*Svetlaya*, 08.06.2016 - 19:17
12 17
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за Ваше серденько...........
16 16 16 16 16 flo26
 
Патара, 08.06.2016 - 18:56
Можна було б зрозуміти, якщо б він був голодний... Гарно, Любонько, велике і добре у тебе сердечко, дай тобі Бог. 16 16 16 flo06
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно, Любонько, якби ж він чи його діти були голодні!!!!!!!!! А то ж - розвага.........
Чи може бути людині радісно, що комусь робить боляче?!!!!!!!
Що когось ВБИВ......... Й пишаються жахливими фотографіями...........
Цьомаю мою Патарочку...........
16 16 16 16 16 flo26
 
ptaha, 08.06.2016 - 18:50
цар природи 17 "казнить нельзя помиловать"...
дуже гарна поезія 12 12 12
a5
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, моє любе Пташеняточко!!!!!!!!!!!!
16 16 16 16 16 flo26
 
Борисовна, 08.06.2016 - 18:36
Прильнувших к животику десять ушей

Счастливое детство плыло беззаботно,
И не предвещало тем детям беды.
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО ОГРОМНОЕ !!!!!!!!!!!! 12
Я далека от совершенства.........smile))))
16 16 16 16 16 flo26
 
Да.Людина гірше звіра.Хоча обоє створені природою. give_rose
 
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То так........ Мені тут один знайомий подарував фотографії. Я в шоці надовго......... 17 17 17
Ніколи не зрозумію мисливців.
16 16 16 16 16 flo26
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: