Я люблю тебе, моя зоре!
Ти єдина в мене, мов небо
В твоїх очах ніжне море, –
І так хочеться поринути в тебе.
Ти мені сяєш зоре в душу!
Червоним світлом своїм.
Я тобі зараз розповім,
Про те, що мене ночами душить.
«сумом мене вогонь пече;
Вічай – в стінах ріже…
Гноєм кров, по венах тече,
І на ключ замикає крижі.
Мій будинок – для мене тюрма.
Яку ненависть наповняє,
Як часом образ твій запалає,
То притулюю лоб до вікна.
Та в ночах все сяєш ти!
Моя зоре – далеко від мене
Ти ж будеш мрією завжди,
Яка палатиме полом’ям щодено!
26-06 2015 р.
