"У повітрі водяні стовпи заввишки сотні фунтів"
дихає земля весною, пахне вечір грозами та свіжим ґрунтом.
Гейзери от-от розріжуть небо, на трикутні лоскутки.
Ніби хмари намастили кремом - тортика шматки.
Можна мріяти на березі спокійной ріки,
Закрий очі - поринаєш у безодню....
У повітрі проростають водяні стовпи...
****
ця рядки я написала, беручи участь в творчій "п"ятихвилинці", де потрібно було відкрити будь-яку книжку і скласти вірш на сім рядочків із 7-им рядком з 7-ї сторінки.
мені випала книга Жюль Верн "20000 льє під водою"
