Чорний крук на сухій гілляці,
Пісню горланить *кручисі*,
А, навпроти, в вікні у сусіда,
Гіацинтова повінь у січні.
Білий сніг відтінює фарби;
Чорний крук, суха деревина,
Ніжні квіти... і запах солодкий
Через скло, попри простір двору,
Гіацинтово, хвилею в серце,
Достеменно донесе насолоду.
І відступить хвилинна слабкість,
Сірий сплін залишивши позаду.
І, потужно, у душу ввірветься
Золотисте зайча через шибку,
Враз життям обцілує щоки...
Подивись - гіацинти у цвіті,
Через день уже місяць лютий.
Дні весна наближає швидко
Крук це чує і знають квіти.
@NN@ відповів на коментар Фотиния, 29.01.2018 - 21:19
О, якби тільки весни, то спроба пробудити цікавість до життя у хворої людини...
дякую, Світлано, мені приємно, що ви читаєте, якби іще й казали, що вам не подобається в моїй писанині