Десь у куточку причаїлась
Маленька дівчинка одна
Спитай у неї: "Ти молилась?"
"Молилась, - відповість вона.
- Молилась я за мир і спокій,
Молилась і за щастя я,
Молилась, щоб пішов неспокій,
Щоб люди берегли життя".
Прийшла війна в мою країну,
Хоч тут вона уже була,
Життя людське - не має ціну,
Та смерть в країну все ж ввійшла.
Поля й сади улюблені
Побачили смерті солдат,
Вони їх кровʼю покроплені
Хлопців, що тримають в руках автомат.
Сини українські воюють,
Сльози ллють їх матері,
Жінки повернення чекають
І свічки ставлять в вівтарі.
Прошу вас, люди: "Не робіть
З краю мого руїну.
Прошу вас тільки - уявіть
Зні́вечену Україну.
