Підперши світ утомленим плечем, Змочивши лоба потічками солі, Я мандрував країною нікчем, Шукав там крихти гідності і волі. Стираючи підошви падав з ніг, На світло сподівався у фіналі, Але нікчеми славили батіг, Й духовністю нікчемність називали.
ID: 793039 Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення дата надходження: 24.05.2018 18:45:18 © дата внесення змiн: 24.05.2018 18:45:18 автор: rutzt
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie