Щедро осінь сипле золотавим листям,
Ще земля не має лютих холодів.
З ним у павутинні бабиного літа
Я несу вітання донечці своїй.
У строкате листя всі згорну бажання
Їх в думках помножу я у сотні раз…
І з промінням сонця це моє вітання
Донесе з любов’ю тобі Ангел враз.
Хай тепло дарує кожне моє слово,
Оберегом буде поцілунок мій.
Я для тебе, доню, у молитві мовлю
Щоб щедроти долі сипались до ніг.
Щоб буяли квіти по життєвім полю
Щастя, наша доню, будь ти ковалем!
Добре, щире серце, щоб не знало болю
Завжди сяє чистим, ніжним кришталем.
Люблять нехай рідні, поважають люди
Лиш приємних вражень, гарних перемін.
А душі натхнення створить хай етюди,
Від яких лунає лише гарний дзвін.
Різнобарвна осінь порум’янить личко
Зачаровуй світ цей поглядм очей…
Хай він навіть буде зовсім невеличким
Та усіх так вабить сяєвом ночей.
Втіху хай дарує твій синок рідненький,
А сім’я міцніє з кожним спільним днем.
І життя дорога стелеться рівненько
В кольоровій гамі ніжних хризантем.
Кажуть: «мамі доня- то цілунок Бога,
Щоби повторитись ще раз у житті…»
Я щаслива, доню, маю таку змогу
Тішусь, що не буду в тихім забутті.
Безмежно вдячна Вам, люба Калинонько, за такий теплий відгук і оцінку мого вірша! Матері, і правда,люблять, відчувають і пишуть серцем. Гарного дня Вам!
