Віддала всі самоцвіти
Ювелірам на прикраси.
За п’ятьма мостами літо--
Й на шляху ще грузький насип.
Реп’яхами липнуть брошки
Із цирконів і кристалів,
Та вже сонце чистить ложки,
Щоб черпати воду талу.
Полотном повзуть хмарини.
Без рубців воно — на крижмо.
Потічки течуть із ринви
У її часопис сніжний.
Їй мороз старий на поміч
Не завжди прийти захоче.
Краще віршів візьме томик
І читатиме до ночі.
Не танцює завірюха,
І не свище в дуду вітер.
Порошить лиш потеруха -
Хтось нізчимний засік витер.