Він став співцем, співцем кохання,
Коли так ніжно покохав,
Вона для нього, зірка рання,
Для Неі він пісні співав.
З душі його пісні лунали,
У вись, у самі небеса,
Й до Неі знову повертались,
Іі чарівність і краса.
Вона трояндою розквітла,
Відчула вЕсну у душі,
Кохання загорілось пізнє,
І полились пісні, вірші,
Ім солов"і пісні співають,
І світять зорі в небесах,
Вони щасливі, бо кохають,
У них цілунки на вустах.
Співа душа і серце квітне,
Бо серцю хочеться кохать,
І він спішить в віршах і в пісні,
Своє кохання оспівать.
Він став співцем, співцем кохання,
Бо ніжно й палко полюбив,
Оспівувать Святе Кохання,
Його Господь благословив.
Чудово, коли оспівують кохання. Гарний вірш. 
