Щодня одне і те ж. Як швидко час минає!
Та попри все є те, чого ти так чекаєш!
Потік ідей, що неможливо зупинити
І часом нереально втілити в життя.
А ти записуєш, продовжуєш творити
Не уявляючи без них свого буття.
Комусь оркестр зіграє майбуття шедевр
Чи тихий голос продиктує всі рядки.
Це забере, скоріш за все немало часу
І поруч будуть всі зіпсовані листки.
Процес захопливий, хоч результат мінливий,
Бо сумнів - друг і необхідний ворог теж.
На жаль, доволі часто він такий зрадливий...
