і зізнались мені
у дружній приязні,
у спонтанному нашому зближенні
хвилі морські, що без примусу ззовні,
лишень із внутрішньої причини,
прихованої у первісно-глибинах, –
на берег вони
одна по одній розмірено плинуть,
шурх-шурх – галькою шурхотять,
лагідно пестять:
і споконвічні припливи-відпливи –
то їхньоі вдячності молитви
Отцю,
усього, що є, Творцю
і подумалося мені, що так само люди -
морський прибій на споконвічній тверді води,
хвиля за хвилею – без примусу молитви́:
Господи,
спаси нас усіх, помилуй і благослови…
24.12.2019
