****
Капля за каплею падає низько, падає вниз. Співають птахи, співають тихо, співають мелодійно. З чим залишишся ти. У вічність. Похід у вічність. Похід далеко, в темряву. Крок за кроком. Крок вперед, крок назад, крок в темряву, крок в світло. Збережи мене, збережи мене собі, збережи мене для себе. Хапаючи повітря, хапаючи ковток за ковтком. Ти йдеш крок вперед, ти не береш мене з собою, ти знаєш чому, я знаю чому, догадуюсь, не знаю. Ти мене не чекаєш, ти стоїш, ти чекаєш. Де ти. Де ти. Де я. Ти гориш, гори яскраво.
****
Стікає капля за краплею, гроно винограду. Ти виходиш опівдні, виходиш до мене, ти тримаєш кухоль, ти тримаєш в руках гроно винограду. Ти понівечений , ти скалічений, ти руками, що трісуться тримаєш гроно, гроно винограду. Ти присягаєш, присягаєш кохати мене вічно, кохати з тривогою, кохати з натхненням, кохати самовіддано, кохати до скону, до кінця світу, туди і назад, навічно. Ти хочеш мене спокусити, але твоя спокуса не вічна, натхненна, спокуса як димова завіса. І ти тримаєш гроно винограду, зболений, змучений, змарнілий, мов Бог у вічності, зболений худорлявий Бог, без вінку тернового. Закоханий, натхненний, зболений спокушаючий Бог. Огорни мене в покров, одягни мене в свої одежі, закутай мене в позолоту, дай мені свій вінок, свій терновий вінок. Обійми мене, обігрій мене, сховай мене від світу, обійми мене.
****
Зупини мене, зігрій мене, візьми мої руки у свої долоні, дмухни, зігрій, розтопи мою душу, розтопи моє серце, збережи, не покаліч мене, залиши мені всесвіт, залиши мені волю, залиши мою крихкість, залиши мені мрії, залиши мені мої ілюзії, залиши висоту, залиши глибину, залиши глибини тихої води, глибини зеленої гладкості, глибини тихої радості. Вечір'я бронзового ідола, відблиски зеленого скла феї, феєрії маскараду, зміни масок один за одним, божевілля танцю, божевілля болю, божевілля суму, дотику, якого не було, болю, який невисказаний. Мерехтіння сяйва, мерехтіння думки, самовиверженнящастя, самовиверження радості, думок. Ти чуєш мене? Ти знаєш мене? Ти відчуваєш мене? Загорни мене, сховай мене, піклуйся про мене.
****
Зимові вечори, літні спеки. Прикрий очі,вдихни повітря, зачаруй мене, обійми мене, обігрій мене. Сховай голову мені на грудях, окунись в мене, вдихай мій запах. Сховай зболену душу мені
****
Поклич мене здалеку, заласкай мене обіймами, лбігрій теплом душі своєї, теплом свого жару, теплом твого серця. Обезболь мене легкістю свого буття, усміхнись мені радісно, обігрій мене, не піддавай мене критиці, не свари мене, не сварись зі мною. Дай мені тепла, дай мені жаги до життя, дай мені своєї жаги. Дай мені поцілункіа, нестерпно теплих, душею розжарених, милосердно добрих, усміхнись у вуса, будь мені добрим, будь мені щастям, будь мені лагідністю, будь мені домашнім спокоєм. Не затамуй мені добро, не затамуй в мені тепло до тебе, жагу до тебе, солод до тебе. Усміхнись мені солодко, п'янко, усміхнись мені радістю буття, вірою в споконвічне, вірою в мене, вічною, незрівнянною, дай мені свій замріяний погляд, свій замріяний поцілунок, своє замріяне п'янке тепло. Віддяч мені радістю, віддяч мені мрійливістю, віддяч мені осяянною усмішкою, жагою до життя, до шастя, до буття.
*****
Закрий мені очі чорною вуаллю, дай мені ковток нектару, винного, медового, земного і небесного. Зрізані полоси з мого життя, надірвані вени мого спокою, вуаль як перелинка скинута мені на обличчя. Чого ти чекаєш вічний мандрівник, кого ти боїшся, кого оберігаєш, від кого чекаєш спокою і натхнення. Куди ти підеш далі вічний мандрівник? Кого закутаєш, обернеш у саван, кого скинеш з п'ядесталу, кого помилуєш, кого стратиш. Пам'ятай пр мене вічний мандріаник, заколиши мене, люби мене.
___-------------------------------------------
ID:
859147
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.12.2019 09:18:17
© дата внесення змiн: 25.12.2019 11:35:58
автор: Cilirin Ольга Корчинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
