Так, мабуть, вона прийшла до нас у клас два роки тому. Знаєте, таких людей ніхто не помічає. Тому і вона залишалась непомітною.
Магда, 16
Я пам’ятаю її. Це та дівчина, яка сиділа на останній парті біля вікна. Так, то була вона. Бувало таке, що дивився в її сторону. Вона була такою дивною, постійно дивилась у вікно, про щось мріяла.
Дерек, 17
Два роки тому до нас у клас прийшла новенька. Знаєте, у нашому класі не дуже полюбляли новеньких, тому і до неї ставились холодно. Ні, не ображали її, не били. Просто не спілкувались. Та і не було схоже на те, що вона потребувала цього.
Меліса, 16
Алія була моєю найкращою подругою. Але те що сталось, я ніяк не можу пояснити. Вона ніколи нічого не приховувала від мене, а тут… Я не знаю, що сталось, але це вразило її на стільки, що не залишалось іншого виходу…
Стефанія, 16
Ця історія розпочинається із таємничим приходом у клас біловолосої Алії. Учні були наче заворожені її зовнішнім виглядом. Здавалось, дівчина прилинула з самого космосу. У неї було довге біле волосся, глибокі зелені оченята, тонкий стан… Одягалась вона теж незвично: любила носити кілька шарів одягу, особливо полюбляла довгі плаття. Дівчата взагалі говорили, що в неї немає смаку. Алія не переймалась цим. Вона була ніби і в класі, але десь зовсім далеко. Наче справді посилала сигнали в космос, повідомляючи про останні новини.
Отож, думаю, ви зрозуміли, що дівчина ця була досить дивною. Люди взагалі не люблять дивних. Вони їх бояться. Бояться того, що вони вносять в цей світ іншого, незвичного, невідомого. Тому й намагаються якось пригнобити, покепкувати з них.
Алія приходила в школу за 16 секунд до початку уроку і виходила з класу за 23 секунди після дзвінка. Ніхто не знав, де вона живе, чи має друзів, що полюбляє робити у вільний час… Вона залишалась таємницею, проте ніхто не хотів її розгадати…
Першою, хто вирішив потоваришувати з Алією, була Стефанія. І в дівчини це вийшло. Уже за декілька тижнів дівчата стала близькими подругами. Хоча, Алія так і залишалась загадкою і не розказувала про себе нічого.
- Стефаніє, ти можеш якось це пояснити? Що сталось?!
Дівчина лише нервово дивилась в одну точку на стіні і не вимовляла жодного слова.
- Стефаніє!!!
Одного разу, на уроці, я повернувся до Алії, щоб попросити запасну ручку. І знаєте, що я побачив?! Вона малювала! В неї талант! Вона малювала настільки гарно, що я не знайшов би жодного художника, талановитішого від неї! Її рухи були короткими і точними. Як майстерно вона вимальовувала деталі! Я так задивився, що і не помітив, як вона витріщилась на мене, закрила блокнот і почала мрійливо дивитись в вікно.
Дерек, 17
Я ніколи не переставала їй дивуватися. Пам’ятаю, коли ми пішли в кафе поїсти тістечка. Ви би бачили, з яким захопленням вона роздивлялась вітрину! Таке відчуття, ніби вона ніколи в житті не бачила цих звичних тортиків.
Стефанія, 16
Я просто йшла по коридору. Проходила повз жіночий туалет. Я би пішла далі, проте, почула тихий плач. Я вирішила зайти. Звук долинав із останньої кабінки. За дверцятами на підлозі сиділа Алія і гірко плакала. Щойно вона побачила мене, як швидко витерла сльози, піднялась і попрямувала до умивальника, щоб умитись. Не пояснивши ні слова, вона просто вийшла. Дивна якась вона була…
Магда, 16
Бувало таке, коли вона розмовляла про якісь дивовижні образи. Або, вдивляючись в пустий листок в клітинку, розповідала про безмежність простору…
Стефанія, 16
За два роки, Алія не взяла участь в жодному святі, жодного разу не вибирала папірець для «Таємного Санти», не ходила в кіно зі всіма. Тому й не дивно, що її не помічали.
25 жовтня видалось сонячним днем, попри усі обіцянки синоптиків про затяжні зливи по всій території країни. Як і завжди, за 16 секунд до початку уроку, в клас забігла Алія, сіла за свою останню парту біля вікна, вийняла купу зошитів і книг та втупилась у вікно. Так пройшли 3 уроки, настав час обідньої перерви.
- Аліє, ходімо до їдальні, поки усі місця не зайняли, - мовила Стефанія.
- Пробач, я не голодна. Піди з Мелісою, добре?
- Як хочеш. З тобою все добре, так?
- Не переймайся. Тепер все буде добре.
Я до сих пір згадую її «Не переймайся. Тепер все буде добре». Тоді я не звернула уваги на те кляте «Тепер»… Я б не пішла з Мелісою. Нізащо! Ні!!!
Стефанія, 16
- Де Алія?
- Та її давно вже немає в класі, мабуть додому пішла.
- Її речі на місці. Вона десь в школі.
- Це якось дивно.
- Та не переймайся, все з нею гаразд.
- Справді, так і є. Все добре.
Ми просиділи ще 2 уроки, але Алія так і не прийшла. Після закінчення навчального дня, усі порозходились, а я та Стефанія вирішили пошукати Алію.
Дерек, 17
Ми з Дереком обійшли всю школу, та ніде не знайшли Алію. Накінець, вирішили зайти до директора. По дорозі до його кабінету, ми помітили, як охоронець нервово стукає в двері кладової. «Відчиніть», - говорив він, проте ніхто не відповідав.
Стефанія, 16
- Відчиніть! Там узагалі хтось є? Відчиніть негайно!
Ніхто не озивався. Стояла мертва тиша, і лише голос охоронця нервово порушував її.
- Через хвилину я виламаю двері. Раджу зараз спокійно відчинити їх!
Проте, ніхто не відзивався.
Охоронець зі всіх сил набіг на двері і виламав їх…
Те, що я там побачив… Це не описати словами. Я одразу ж вивів Стефанію, щоби та нічого не побачила…
Дерек, 17
Алія лежала на холодній підлозі. Із її лівої руки стікала кров. У кладовій знайшли безліч розкиданих малюнків Алії. На них була зображена оголена дівчина з перев’язаним ротом і порізаними ногами. Пізніше, при огляді тіла дівчини, лікарі знайшли такі ж шрами на ногах Алії.
Поліція переглянула соціальні мережі дівчини, аби зрозуміти причину її смерті. Алія вела блог. Там вона описувала своє життя з вітчимом, який … жорстоко бив дівчину.
Сьогодні він знову випив. Прийшов і з порогу почав кричати на мене. Я навіть і не встигла сховатись, як він накинувся на мене, перев’язав рот якоюсь ганчіркою. З кухні він узяв великого ножа. Він порізав мені ноги…
28 травня, 04:24
Вчора він привів якусь дівицю з вулиці. Від неї тхнуло перегаром. Награвшись з нею, він випхнув її за двері і взявся за мене. Цього разу він пройшовся ножем по ще свіжих ранах. Це було боляче. Але я не кричала. Сенсу в тому не було. Його веселить крик.
17 липня, 01:19
Завтра 3 роки, як не стало мами. Боюсь, він скоїть щось нове і несподіване.
23 вересня, 22:26
Я цього не очікувала… Він прийшов, краще сказати приповз, з пляшкою коньяку, весь в сльозах… Побачив мене, кинув на підлогу пляшку, та розбилась на маленькі шматки, по котрим він ступав, йдучи до мене. Він зірвав з мене футболку, потім спідницю. Краще б він мене зґвалтував! Він узяв шматок скла і пройшовся вздовж по моєму животі. Кров юшила, проте це його не зупинило. Він ударив мене зі всієї сили. Здається, зламавши мені ключицю і 2 ребра. Я вже тиждень не ходжу в школу і не знаю, коли піду туди…
30 вересня, 00:14
Це було останньою краплею. Рани погано загоюються, на ногах виступає гній. Я не знаю що мені робити. Він ріже мені ноги по тих же ранах. Сьогодні він мене душив. Я думала, що на цьому мої муки назавжди закінчаться. В останню секунду він забрав руки з шиї. Він різав мені спину. Знаєте, це не так боляче порівняно з ногами, але лежати не можу тепер ні на спині, ні на животі. Тому, щоб хоч якось не засинати, сиджу в Інтернеті і малюю. Я майже вирішила. Треба з цим покінчити. Якщо пішла мама, піду і я. Хай залишається гнити в цьому мерзенному світі!!! Щасти, татусю!
25 жовтня, 02:37
Її батька заарештували. В домі знайшли касету. Вирішили переглянути.
Сонячний літній день. Чоловік знімає на камеру дівчинку. Та мило посміхається, граючи своїм довгим білим волоссям.
- Аліє, дівчинко, ким ти мрієш стати?, - запитала мати.
- Я буду відомим художником-ілюстратором.
- І до якої книги ти намалюєш свої перші ілюстрації?, - спитав чоловік.
- До твоєї, татусю, - посміхнулась дівчинка і побігла ловити метелика, котрий сидів у неї на носі.
Досить часто ми не помічаємо людей, котрі знаходяться поруч з нами. Не будьте байдужими! Допоможіть їм! Вони потребують вашої допомоги.
Алія стане чудовим художником-ілюстратором. Я буду купувати усі книжки з її малюнками, навіть детективи, які ненавиджу. Ці малюнки заповнять усі книгарні, усі кіоски, усі бібліотеки. І всі будуть знати, хто така Алія. Алія, дівчина, яка вічно залишиться для мене таємничою зеленоокою 16-річною білявкою з останньої парти.
Дерек, 17
Алія Іфілл
Дата народження: 26 жовтня 2001
Дата смерті: 25 жовтня 2017
Час смерті: 16:23
(2017)
ID:
860375
Рубрика: Проза
дата надходження: 05.01.2020 16:24:17
© дата внесення змiн: 05.01.2020 16:26:16
автор: Гарніцька Анастасія
Вкажіть причину вашої скарги
|
