Уся земля неначе пудрою укрилась -
Це матінка природа розщедрилась
М'який і білий - наче та солодка вата,
Сніжок посипала зима дивакувата
І звідки не візьмись, ось тут і ля -
Вже зникнула ця - вередлива краля
Холодна в собі серце з криги носить -
Білявка, що обманює часами осінь,
Прийде у гості швидше, аніж треба
І посипає мокрим снігом з неба -
Ця інтригантка вміє здивувати
І цього в жодної пори не позичати
Мороз її супутник вічний, вірний,
Нещадний дуже і не милосердний
Допомагає їй сніжинки будувати,
А ще й лід, щоб на голову кидати
Вони один одного справді варті,
А їхні місяці як завжди біля ватри
