Весна зітхала в запашній купелі…
В вишнево-яблуневій вишиванці,
Умита росами й прозоро-свіжа вранці,
Мочила трави у смарагди-акварелі…
Вона світилась у студених росах,
Пишалась свіжістю зеленою травнево,
Сіяла біло, жовто і рожево
І поправляла ніжно квіти в косах.
Звучала співом птаства стоголосим,
В бузкових ароматах розчинялась,
Кульбабками до сонця усміхалась
І кликала по них пробігтись босим.
Вона бриніла пагоном зеленим,
Насиченим густими кольорами.
І загравала, тішачись, з вітрами.
Вона несла красу свою до мене…