Я на піску сьогодні сонце малювала,
Вдихнула в нього із душі своє тепло,
І в той момент, коли його у руки взяла -
Пісок струсило, запалало, запекло.
Його промінчики добром своїм протерла,
Любов'ю щирою роздмухала вогонь,
І ним милуючись, на мить якусь завмерла,
А потім в небо відпустила із долонь.
І покотилось моє сонце по блакиті,
І там десь впало в неозорій далині,
У саме серце крізь обійми вже розкриті
Душі чиєїсь, що всміхнулася мені.
***
Гарний етюдик,Валеріє, сонячний! 
