+++
caelum capite perrumpere conaris
+++
_
криві лабіринти бетонних парканів,
колючих дротів і обвуглених стін_
скрипучі спіралі воронячих кланів
здіймали над містом сирена та дзвін_
>
хрустіли як крига напружені миті,
зривалися й висли трансляції з хмар,
планети кружляли по дивних орбітах,
гримів метроном, шелестів календар_
>
не воском_ смолою змастив свої крила
ікар, попри заздрощі диких богів,
розбещував сповіддю віру безсилу
в петлі не спокутих кармічних боргів_
>
налякані погляди потусторонців,
дошкульне брязчання спустошених сфер,
торкнувся нарешті фантомного сонця
душею навиворіт впав і завмер_
>
осміяне небо / неоновий спалах_
останніх абстракцій рандомність брудна _
дат данність суха на гранітних дзеркалах
і погляду сталість_ що риє до дна_
