Людям, без почуття гумору, вагітним і сепаратистам краще не читати!
(усяка схожість з іншими сюжетами чи стилем викладання – не більше ніж схожість двох нот «до» у різних композиторів)
Дійові особи і голоси:
Голос автора, незрозуміло навіщо і звідки звучить.
Голос Примадонни, тверезий але з матюками.
«Броня» - позивний бійця. Коли він у числі добровольців йшов на фронт то зробив собі дві «броне-плити» засунувши під прес, що тільки знайшов, навіть декілька мисок…
«Конспект» - боєць, що кинув навчання в універі заради порятунку Батьківщини…
«Дід» - сержант тридцяти років, але з сивими скронями…
Терешкова – чокнута бабця, з мізками просоченими сечою Сталіна і Путіна
Кісєльов – політична шльондра
Поклонська – звичайна шльондра
Ані Лорак, шльонра з українським корінням і вмінням широко розсовувати ноги.
Матвієнко, Валентина – політична шльонда з українським корінням.
Дія перша
Біля вогнища сиділо декілька бійців, що отримали їстівні подарунки від рідних і волонтерів і ділилися хто мріями, хто наболілим. Алкоголь був під забороною, та і в підрозділі аватарів не було – всі були ідейні.
- А що тобі кохана написала? – запитав Дід у Броні.
- Пише, що любить і чекає на мою відпустку, а ще хоче подарунок.
- Новий айфон? – заржав Конспект
- Ні, кулькову ручку, - писати конспекти. – єхидно відповів Броня,
- А якщо чесно, то черевички, як у Примадонни.
- Щоб я всрався, - не витримав Дід,- а з Британської королеви їй не підійдуть? Бо скоро до неї в гості поїду..
Хлопці дико засміялися і мабуть сполохали чи то птахів, чи то дикого звіра – бо в кущах щось зашаруділо.
- Може глянути? – Броня подивився на Діда і кивнув на кущі
- Не треба, бойовики вже п’яні, то дичина, та і Славко спить не реагує
- А в нього ж на них чуйка…
- А що в твоїх листах? – запитав сержант у Конспекта.
- Ну в мене дівчини не має… ще …я з мамою у вайбері перемовляюся. Також чекає на мою відпуску.
- І мене кохана зачекалася. І двоє діточок… - Якось сумно видихнув Дід.
- Мабудь втомився я воювати. Вірніше нічого не робити, от якби наступ…
- А що діточкам і дружині подаруєшь? – неугамовувся Конспект
- Ну для діточок в мене купа подарунків – і два новеньких телефона і цукерок море. А ще хочу нашого Славка їм завести, старий він вже для передової та і харчування там буде краще.
Бойовий пес Славко, що колись забрів від сепарів та і залишився, мирно спав поруч. Чи чув крізь сон ті новини чи не чув – та пару раз погойдав хвостом у вісні.
- А дружина без подарунку залишиться? – підтримав розмову Броня.
- Ні, я повечеряю, скажу дружині вкласти дітей спати і зроблю подарунок. А потім викурю люльку і ще раз подарую себе. Ну і на ранок втретє. Щоб запам’ятала…
Солдати зареготали і в кущах знову щось зашаруділо.
- Піду до вітру, - сказав Броня, взяв свого калаша і заслав патрона у ствол пошвендяв у напрямку лісу.
- Ти там сепара не вполюй, бо змарнуєшь нам свято, будемо потім у штаб пояснювальні писати.- промовив сержант
Чи боєць його не чув, чи зробив вигляд, що не чує… зайшовши за дерева він гадав чи не стрільнути в повітря, щоб трохи розвіяти хлопців, імітувавши напад на відділення. Та ще потім відмовлять у відпустці… тож він просто вирішив справити малу нужду і повернутися. Тільки він почав свою справу, як з під листя щось вискочило і вчепило в нього з криком
- Бля, опять обоссали.
- От *** сепар, - ругнувся Броня, краще б напився і спав у Святвечір.
- Сам ты сепар, - відповіло щось волохате і підхопивши солдата злетіло над деревами.
Трохи прийшовши до тями, Броня почав роздивлятися і у світлі місяця він чітко побачив рогату голову і копита.
- От чортівня, як не сепар, так інша нечисть, - про себе вилаявся солдат . Як вб’ю його – падати високо - не виживу.
І він міцно охопивши чорта за шию підніс до горла фінку, подаровану хлопцями на День народження.
- Ой, больно, убери, я пошутил, - благав чорт,
- Я отнесу тебя назад или куда захочешь, ты же хотел к своей девушке?
- От *** так ти підслуховував, то віднеси мене до Примадонни.
- Как скажеш солдат.
І вже за кілька хвилин вони пролетівши над Кремлем, опустилися на дах будинка.
- Она там, - чорт кивнув униз, отпусти меня.
- Ага, так я і повірю чортяці, спочатку перевірю, до того ж у мене «ту вей тікет», зрозумів?
Зв’язавши руки чорта за спиною, він прив’язав його до міцного шпиля. Потім вставив в одну руку РГД5 вирвав чеку і показав чорту. Тримай міцно, бо діточки не дочекаються.
Дія друга.
В Колонному залі Дома Союзів вже зібралася строката компанія. Біля імітованої барної стійки сиділа Примадонна. З під занадто короткої сукні виглядали мережні чулки низ яких був вінчаний червоними черевиками з такою ж червоною підошвою.
Поряд сиділа Терешкова і судячи з усього, була напідпитку. Бо п’яним голосом наспівувала
- Я женюсь, я женюсь, я женюсь Король сказал…
- Бля, она еще раз сфальшивит і я ее грохну бутылкой по голове, - чи вголос чи про себе промовила Примадона, та жінка космонавт замовкла і трохи відсунулася убік.
У центрі за столом сиділи Гоблін з Поклонською. Остання тримала образ з зображенням Путіна, що скоріше за все мироточив. І від того сукня шльондри мала мокрий і неприглядний вид.
Зліва від них сидів Кісєльов, і було не зрозміло чи він сьогодні працює, чи просто приперся пожерти і посвітити обличчям.
Біля імітованої сцени з ялинкою сиділа Кароліна. І здавалося, якби не майбутній виступ, вона б вже нажерлася до поросячого визгу.
- Маладой человек пригласите танцевать , - знову зфальшивила
Колежанка київського мера Льоні.
Рука Примадонни потягнулася за бутлем, що стояв на барній стійці.
Але в цей час, щось трапилося, що спасло Примадонну, якщо не від тюрми , то від «всенародного порицания»
Небеса відкрилися і давши чергу з автомата з них на канаті опустився Броня.
- Украинский десант, - прогарчав Кісельов.
- МММ,- тільки і промичав Гоблін підхопившись разом з Поклонською, бо боєць опустився біля їхнього столу.
- Не дуже раді ви від нашої зустрічи судячи з мокрих штанів і сукні, - зауважив Броня.
- Это Путин с иконы, - намагалася виправдати мокрий одяг Поклонська.
- Охреніти, один український воїн у Москві, а Гоблін і Путін обісцялися… - сказав боєць і пустивши ще чергу в повітря направився до Примадонни.
Черга прошила пару шарів з наповненням з фальшивих доларів і купюри почали сипатися униз , а глядачі почали збирати їх, забувши про десант.
- Еще, еще, - повторювала Лорак засовуючи купюри під смужки, що слугували за сценічний костюм.
- Доброго вечора, Алла Борисовна, - привітався Броня.
- І тобі доброго вечора, - доволі чистою мовою відповіла співачка, - і гульф закрий бо не зрозуміла ціль твого візиту.
- Вибачте, тут таке трапилось, - почав виправдовуватись солдат, намагаючись закрити гудзики на штанах.
- А ціль мого візиту – попрохати Вас віддати черевички для моєї коханої.
- Візьмеш ці чи підемо в мою гримерку, там дві пари таких і вони ще не ношені, - підморгнула Примадонна.
- Тобі пора, - пролунав голос автора, маю надію, його почув тільки Броня…
- Дякую, беру ці, немає часу і мені треба повертатися,- сказавши це Броня направився в бік службових сходів.
За декілька хвилин він був на даху і відчував, що своєчасно бо до будівлі їхало багато машин і летіли гелікоптери.
- Швидше, руки затерпли, майже закричав чорт побачивши бійця.
- Терпи, це ж ти сам шукав пригоди на свою дупу в нашому лісі. До того ж чеку я загубив …
Вийнявши гранату з задубілих рук чорта, солдат жбурнув її на сходи… Вибуху не сталося …
- Невже запал від учбової, може й добре бо ще третя світова почнеться? – подумав хлопець і відв’язавши чорта від шпиля, але залишивши руки зв’язані за спиною. Усівся на спину і дав команду – тепер до моєї дівчини.
Оксана вже спала, тож поставивши черевички на стіл, Броня осідлав нечисту і дав команду – в частину. За мить вони опинилися на тому самому місці де почалася бійка.
- Ще раз побачу – так легко не відбудешся, - сказав боєць розв’язавши чорта.
- Никогда, никогда , - повторював чортяка тікаючи в бік сепаратистів.
……………………………………………………………………………………………………………………………..
Вогнище догоряло і почавши підмерзати Броня прокинувся. Підкинувши дров він окинув поглядом навкруги. Конспект спав поруч, а Дід розглядав в прибор нічного бачення ворожу теріторію.
- Насниться ж таке , - подумав солдат, а від’єднавши магазин від калаша здивувався, той був на половину порожній.
- Треба уважніше набивати наступного разу… бо ще ворожа атака…
В цей момент дзинькнув вайбер у телефоні.
Повідомлення було від коханої
- Дякую, подарунок сподобався, але дуже хотіла і тебе побачити.
А під повідомленням було фото красивих ніжок в червоних черевичках….
ID:
899204
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Містико-езотерична лірика
дата надходження: 25.12.2020 17:49:35
© дата внесення змiн: 26.12.2020 15:14:03
автор: denyk
Вкажіть причину вашої скарги
|
Сподобалось! Гарного вечора ВАм! 
