М’ята із присмаком перцю,
Свіжа та трохи пече,
Те ж бо і коїться в серці,
Жилами острах тече.
Все у коханні непевне,
Завжди тримаєш гачок,
Все у коханні дотепне
Й клятви на фоні свічок,
Скільки таких не тримали,
Скільки забули навік,
Все віддавали, що мали,
Десь повертали убік.
Правда з неправдою поруч,
Вічності й Всесвіту акт,
Люди вбивають власноруч,
Зраду сприймають як факт,
Чисте і світле любове,
Як же не вірить тобі?!
Я віддаю своє Слово,
З самих безодень душі!
Є в цьому світі надія,
Поки кохання живе,
Хай вони зраджують мрії,
Я ж бо не зраджу себе!
Вічність і Всесвіт говорять,
Все так несхоже в людей,
Що вони коять довкола,
В межах самотніх осель?
Все у коханні знайоме,
Все у коханні нове,
В світі з тобою ми двоє,
Важимо понад усе!
М’ята із присмаком перцю,
Ми обираєм самі,
Те, що вигукує серце,
Те, що лежить в глибині!
Час – це не ворог любові,
Остраху більше нема,
Ми – до усього готові,
Наша дорога –
пряма!
22.07.2021
