/акровірш./
Молю, щоб доля доброю була,
Оси́пала щедротами своїми:
Любов до віршів, твій палкий талан,
Юнацький хист нехай вплітає в рими.
Щоб не торкався біль твого чола,
Ота душа – вразлива та нестримна,
Безсилими сльозами не текла,
Довіри розгубивши всі сантими.
Одна у мене… захисту від зла,
Людей розпізнавати за дверима,
Я вчила… знаєш, доню, як могла…
Дитинство ж відлітало невловимо.
Ось зараз ти – троянда в дзеркалах –
Бутон, який от-от уже цвістиме.
Раптово виросла кровиночка мала –
О, як не стрітися з людьми тобі лихими?
Юрба бездушна, щоб бридким не обплела
Боюся я… й молитвами святими
Укрию від біди в краю тепла,
Лише, щоб допомогу прийняла –
А я з тобою, скільки сил, ітиму…
/Картина італійської художниці Елізабети Тревізан./
дякую за теплі слова... зичу добра!
Чудова акромолитва за доню!!! 
Душевно, ніжно,з любов*ю! 
