Все менше світла, сонця і тепла.
Співу птахів гучного з-поза ранку.
Все менше слів, полону почуття,
Що стимулює кожного світанку.
Змінила осінь літні вечори,
Змінила осінь квіти та пейзажі.
Проміння сонця згасло, кольори -
Їх замінили нові персонажі.
Мало тепла осінньої пори
Не так земля зеленкою розлита.
Вбралась вона у інші кольори,
Одна стерня від зібраного жита.
Дощ - це не сльози, друже, не кінець.
Жодна зима ще весну не спинила.
А осінь барви вносить, мов митець...
І дбає, щоб краса її ожила.
Борчук Сергій
