|
-Ну шо, Ганю, як фасолі
Чи вродили бараболі,
Морква, бурєчок, капуста,
Чи динє вже стала тлуста?
-Та шо, Штефцю, ти сказати
Нє, нема чо нарікати,
Сего року всьо нівроку
Патісони, кабачки,
Япка, вишні і грушки.
Що вродило, то вродило
Й всьо на наші руки,
Восени ніхто в селі
Не вмліває з скуки.
Викопов барабольки
Тра перебирати,
На садженнє, для свині,
Решта споживати.
-Так, так, Ганю, а ще в ліс
Не гріхо́м сходити,
Би на свєта соснєнок
І губ закрутити.
Надушити ще вина,
З яблок мармуляди,
Наквасити капустів
І то всьо до ляди.
Би запа́стисє на зи́му,
Ніц не змарнувати
Ну і купу закруто́к
Ще тра вштампувати.
-А ще, Штефцю, кукурудза
Стоїт, акі ліс,
Шульок сего року такой
Нівроку си вріс.
Буде вже, що курці дати,
Свини, качці, гусці,
Що позичилам вторік,
Віддати Марусці.
Збіжє такой сего року
Вродило наславу,
Спечесє бала́бушків,
Зробитьсє забаву.
-Вот се провду ти сказала,
Свєта - то свєте
І ґаруєм цалий рік
На застіллє те.
Бо прийде цьотечна вуйна,
Шваґер, тета, зєть,
Дітлахи, а ще сусіди,
Людей з двадцєть п'єть
І на столі, як то звикле,
Мишчина на мисці,
Що там не буду й казати,
Знаєм ще в колисці.
-Вот ти мені порадь, Штефцю,
Я не добіга́ю,
Що з дрібними бурєчками
Я зробити маю,
Бо в ямі мені згниют,
Шкода́ й викидати,
А ще дрібну моркву
Не знаю де впхати.
-Зроби борщову́ заправу,
Я реципес дам,
Легше борщ тоди варити
Він варитьсє сам.
Береш всього по дві кили,
Моркви так цибулі,
Помідорів, бурєчків
І трошка фасулі
(я фасулі не даю,
перец замінєє,
бо від неї та заправа
чєсо́м тай стрілєє).
Бурєчок тра відварити
Так цалий з фостами,
А вистигне, обібрати
Легонько руками.
Треш його на грубу терку,
Помідори кришиш,
Цибулю півкільцями
Й моркву не залишиш,
Нарізаєш колами
І до банєка,
А далі приправу
Додає рука.
Півлітри волії, так само води,
Стакан цукру, сто грам солі
І оцту туди
Сто пєдесєть грам тра влєти
Всьо то файно помішєти,
Так тушити до години,
Розки́даєш по баньках
Так, як є вот, закрутити
І заправа вже в руках.
Їсти можна, як салат
Й до борщу даєсє
Ніц сє, Ганю, не змарнує,
Вік живи, вік вчисє.
-Всьо, нема чо ту сидіти,
Тра йти щось робити,
Би не згнило, не пропало
І дав Бог спожити.
04.10.2021 р.
ID:
927010
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.10.2021 10:10:13
© дата внесення змiн: 04.09.2023 10:46:36
автор: Олекса Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|
Добре як вродить в міру, але кожний рік. А то з яблуками не можу дати ради. І соку і повидла наробив. А ще багато пропадає. Гарний вірш і мова гарна
