Ми не встигли вам все сказати…
Ми всі разом, весь час, щомиті…
Бо дорогою до військкомату
Всі слова вже якісь прожиті…
Всі слова вже якісь примарні,
Ще не справжні, ще не у крові
З того часу… що майже марні –
З майже миру… з напівлюбові?
Все промовлене – ще не вічне
Те, що сталось - має відбутись.
Вже сьогодні – форми окличні,
Набувають металу сутність.
І слова надцінними стануть
Лиш від завтра, коли чекання
Вже вночі закричить й розбудить
І розплавить свинець світання.
Що слова… Це бій за столицю!
Чоловік зі зброєю – зможе!
Чоловік, що міцніший криці -
Він – наш всесвіт! Він – переможе!
Шаблівська В. 15.03.2022.
