Де береться в українців Сила,
В скруті повсякденного життя?
Стільки нас недоля не «косила»,
Все одно, ми славимо життя.
Безліч раз від голоду ми пухли,
Хоч завжди без хліба не жили.
Та бажання в краще, не ущухли,
До життя тяглися, як могли.
Не скорила нас, в свій час, неволя,
Не позбули розуму кати.
Дорого нам коштувала Воля,
Хоч гірка та воля без мети.
Квітни та міцній Країно мила,
На стежках прожитого життя.
Тож, нехай підтримує нас Сила:
- Віра та Надія в майбуття.
03.1999 -08.2022