цю пісню волхви уже бачили
епоха змінилась ідеєю
аби хоч собі ми пробачили
аби хоч себе ми склеїли
це пастка: обі́йми і шепоти
окремо ми мерли і вабили
а разом — кістьми і штахетами
нас било, розносило, траблило
і ми кам'яніли буршти́новим:
мізерні комашки просмолені
і нас називали страшилами
і нас дарували Нолану
ми дудлили ґрюнер і рислінги
в вінілі Мікєлє кохалися
століття пройшли і зависли ми
поголені словом і...налисо
цю пісню волхви не співатимуть
наш час поз'їдали демони
цей світ ми ковтали ваттами
і він не для нас. тож бо де ми є?..
05.08.21
