Багряне небо і душа,
Кривава осінь нас стрічає.
Ще не скінчилася війна,-
Вона найкращих забирає!
Залізні воїни в степах,
З вогняним серцем у грудині…
Хтось не пізнав іще свій страх,
А хтось духмяного кохання й нині…
Бездонні спогади в думках
Про те, що було раніш з нами.
Лиш смак п’янкої кави на вустах
Робить наші дні не снами.
Ця осінь нова, не така!
Дарує терпке сьогодення.
Запам’ятаєм на віка,
Цю боротьбу за майбуття!
За вільне, радісне майбутнє.
Без окупації та кривд.
Де слово кожного могутнє,
І право жити - незабутнє!
