Слухай, давай без зайвих питань втечемо в ліс уночі.
Нам будуть світити місяць й зірки, а ближче й малі світлячки
Серед гілок гучною луною відізветься твій спів.
І я буду думати як же чудово, що я тебе, мила, зустрів.
Слухай, давай-но сплетемо вінки і вплетемо туди почуття ми.
Слухай, біжімо крізь житове поле й сплетемось з тобою руками
Слухай, твоє волосся руде контрастує так ніжно із квітами
Чуєш? Це серце у грудях гуде, відчуваючи диво незвідане..
Чуєш той шепіт далеко в лісах?
Не відкликайся, мій милий.
Тікай-но хутчіш, там чекають на нас,
Хочуть забрати злі сили.
