Томі Ш.
В її домі штори кольору туркуаз,
В її серці горить серпанок над Сабарматі.
Вона вірить у світло й світ навіть при втраті,
Вона мáстить любовью подряпини від образ.
Заплітає тюльпани у вогкії коси дня,
Вишиває бісером лінії на долоні.
Ані крику, ані прокльону із вуст не зронить,
Коли доля катує. Вії лише бринять.
Відцвітає магнолія біля її дверей,
Зацвітає життя, долаючи перепони.
Вона слухає вітер, що носить пасхальні дзвони.
І шиття із обрисом Будди до рук бере.
15-17.04.23
