(недавно прийшла з городу)
***
Ой, втішаюся погоді,
Вкотре знову на городі,
Бо ж я бабця не пихата,
Є у мене гарна хата,
А ще подружка лопата.
Держачок має гладенький,
Пригріва промінь ясненький,
Чом, же тут, не турбуватись,
Та трудом не милуватись,
Але ж лоб, правда, мокренький,
Підітру, носа тихенько,
Гайда бабцю не здавайся,
Та всякчас позадавайся!
Фронт робіт, мов підписала,
Перед тим шматочок сала,
З’їла з хлібом на угоду,
Тому й маю славну вроду!
Тих морщин, не бачу зовсім,
Хоч давно, як оця осінь,
Все ж погляну до горіха,
Зігріває серце, втіха.
Лице з листям червоніє,
Про веснОньку душа мріє,
Птахів з вирію стрічати,
І надію не втрачати,
На дні мирні в Україні!
*
Ой копай, моя лопато!
Із натхненням і завзято,
Треба жити, працювати,
Щоби горя й бід не знати!
21.10.2023р
Удивила меня бабця не пихата!
Ей подстать её лопата!
Работящая с рожденья!
Заслужила уваженье!
БОДРОСТЬ ДУХА НЕ ТЕРЯЕТ!
СВОИ ГОДЫ НЕ СЧИТАЕТ!
ВСЕ НЕВЗГОДЫ ОТМЕТАЕТ!!!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Таичка, очень приятно...О том какая есть писать можно много...Но горчица ведь растёт, к ней сейчас дорога. Поработаю немного утром, а потом уж вечерком...Сядем с мужем за чайком, удалась нынче работа. душеньке ,аж петь охота!
Приємно, що бабця така працьовита!
Силоньки Вам, Ніночко!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую п. Надійко! Ой скриплю,але роблю...Бо земельку я люблю... По горокопу ДІВА...тож не сиджу без діла Богу дякую,що ноги носять,руки роблять,а душенька ше й писати хоче.Удачі Вам!
