Ось і прийшла я з цвинтаря, сину,
Я там стояла більше години,
І говорила, й листи читала,
І про родину розповідала:
Про сиротинство твоєї доньки,
Все в неї добре, любий синочку...
Вона доросла, все розуміє,
За вами, сину, вона сумує...
В неї сім"я уже є, мій синочку,
Є вже у неї маленький синочок,
І я радію, що все в неї добре,
І до мене вона часом дзвоне...
На обеліск твій я ,сину, дивилась,
Сльози втирала, Богу молилась...
Дуже нам важко без тебе жити,
Та ми навчились болі терпіти...
Прости, рідненький, що вже нечасто,
До тебе ходим, бо вже і нам тяжко...,
Ми тебе, рідний, не забуваєм,
Дуже сумуєм і пам"ятаєм...
Ще про дружину тебе я питала,
Чи там тебе вона відшукала?..
Відповідь довго-довго чекала,
Та лиш калина мені моргала...
