Чи є зерно добра в війні,
Чи просто згинуть в цій борні?
В здоровім тілі й дух здоровий,
А ми ж в порочному всі колі
Та кола аду навкруги,
А ми?
Падіння, падіння,
Духовний упадок.
Системи, системи
Старої це спадок.
Що ж показала ця війна -
Межі лукавості нема.
Спрут тіло все давно скував,
Війна лиш вскрила ці пухлини
І показала, хто нам винний.
Ми множим ж ракові пухлини,
А нам внушають - ти повинний.
Система ця вся прогнила.
Немов хірург оця війна.
Ніхто не знає, що там буде.
Без оздоровлення ж помрем,
Система ця себе клонує,
А ми мов зомбі вже живем.
Посередник із богом тобі ще потрібен?
А в світському житті не так?
Яка корупція на смак?
Чиновників, щупалець ми наплодили,
Душу безсмертну цим отравили.
Чому ж лякає світ новий,
Порядок в хаосі зневіри.
Переродитись ми повинні.
Із кокона у вись порхнути
І дух святий в собі відчути.
Крила добра в проміннях сяють,
Системи пута хай зникають.
Систему більш не годувати.
В тобі й в країні два чорти,
Якого з них годуєш ти?
Не відчуваєш цього спрута?
Значить міцні у нього пута.
